Прогрівання поличними сигарами — один із найвідоміших і найефективніших методів лікування в традиційній китайській медицині. В основі методики лежать глибокі знання китайських лікарів про біологічно активні точки та методи впливу на них високою температурою. Особливі лікувальні властивості полину відомі з давніх часів, але саме в традиційній китайській медицині прогрівання полинними сигарами використовується для відновлення кровообігу, нормалізації процесів обміну речовин, посилення енергообміну, лікування хвороб внутрішнього та зовнішнього «холода». У Китаї метод прогрівання полинними сигарами має назву цзю-терапія.

Коли рекомендується прогрівання полинними сигарами:

Дистантне прогрівання поличними сигарами ефективне для усунення больового синдрому, підвищеного м'язового тонусу, спазму судин (ефективно усуваються тривалим тепловим впливом на точки), під час хвороб внутрішніх органів, зумовлених  зниженням їхніх функцій, паралічів, неврологічних захворювань (застосовується метод зі змінним наближенням і видаленням поличної сигари до точки), у разі захворювань шкіри, нейродерміту, екземи (тривале прогрівання великої зони шкіри).

Показання:

 Метод лікування полину використовується у разі хронічного бронхіту, бронхіальної астми, алергії, захворювань сечостатевої системи, шкіри, судин, хребта, суглобів, остеохондрозу. Моксотерапія застосовується, коли порушена нервова регуляція, турбують головний біль, депресії, спостерігаються порушення сну. Мокси лікують будь-які застудні та запальні, хронічні та неврологічні захворювання, розлади психіки, депресії, епілепсію, вегетосудинну дистонію, радикуліт, оснаб, синдром холоду, дисменорею, порушення обмінних процесів організму.

У медичних трактатах Давнього Китаю прогрівання поличними сигарами рекомендується як унікальний засіб за всіх хвороб «холода», зокрема, застуди, підвищення температури тіла, кашлю, закладеності носа, зниження функції печінки.

Кількість мокс, які можуть бути призначені на сеанс лікування, визначається діагнозом і характером захворювання. Відчуття пацієнта під час процедури можна описати як появу глибокого тепла в прогрівальній зоні.

Є поширену думку в медичному середовищі, що теплом не можна впливати на пухлини або, наприклад, на нирки тощо, це абсолютно неправильно. Якщо пухлина холодної властивості, на неї моксою потрібно впливати. Нирки та гінекологія (сечостатева система), особливо пензлі утворення на яєчнях, порушення циклів, фригідність, безпліддя, недорощення плода тощо. - всі ці розлади дуже добре піддаються лікуванню таким методом.

Теплопунктуру можна поєднувати з будь-яким методом традиційної медицини та медикаментозним лікуванням.

Моксотерапія має імуностимулювальні властивості та бактеріостатичну дію (за тривалості впливу не менш ніж 20 хв). Ці процедури — приємні, вони зігрівають тіло, легко переносяться навіть маленькими дітьми й ослабленими літніми людьми.

Прогрівання головних акупунктурних точок і меридіанів застосовується також із профілактичною метою, для підвищення імунітету та загального зміцнення здоров'я.

Протипоказання:

Моксу не можна робити в таких випадках:

за підвищеної температури;

у разі гарячих (гострих) процесів у внутрішніх органах;

на місці свіжих травм;

на очні яблука;

на місця розташування лімфовузлів;

на точки (санміги) в переліку, на які не рекомендується робити мокс;

у разі інфекційних захворювань із провокаціями жару;

у разі отруєнь.

Якщо причини розладів незрозуміло, роблять пробний сеанс мокси. Якщо підніметься температура або настане різке погіршення стану внаслідок прихованого жару, то треба припинити прогрівання.

Полинні сигари виготовлені з якісного полину, мають додаткову траву — м'яту. Під час згоряння сигари дають специфічний запах, аромат лікарських трав.

 Час повного згоряння сигари — приблизно 2 години. Сигара має діаметр 18 мм і довжину 200 мм.

Термін придатності 5 років від моменту виготовлення, дата вказана на пакованні. Сигари не мають сиріти, оскільки не горітимуть.

Застосування:

1. М'який прогрівальний вплив

Його часто називають нависальним прогріванням. Після того як один із кінців поличної сигари запалений, його треба наблизити на відстань 3-4 см до обраної точки або ділянки шкіри для проведення процедури. У такий спосіб можна впливати як на локальну точку, так і на велику зону поверхні тіла.

Провідним правилом цього прогрівання є те, що пацієнт за час проведення процедури має відчувати лише приємне тепло, але в жодному разі не біль. Кожну ділянку треба прогрівати приблизно 5-7 хвилин, поки не позначиться гіперемія шкіри того місця, де відбувається вплив. Для дітей, а також пацієнтів із порушеною чутливістю лікаря треба використовувати свої вказівні та середній пальці, між якими має бути ділянка впливу, щоб уникнути опіку в пацієнта. Основними показниками для цього методу є хронічні захворювання. Водночас рухи сигари можуть мати різну спрямованість, від цього змінюватиметься й назва техніки впливу: Поступально-обертове прогрівання. Метод впливу полиною сигарою, коли її запалений кінець лікар спрямовує круговими або лінійними поступальними рухами, найчастіше в певній зоні поверхні тіла.

Ключе прогрівання. Підпалюється один із кінців сигари. Цим кінцем сигара швидко підноситься, а потім так само швидко віддаляється від обраної точки, немов воробий клює рисове зерно. До речі, у перекладі з китайської суміші que zhuo можна перевести як клюючий (рисове зерно) воробей. Важливою умовою методу є постійно мінлива відстань між поверхнею тіла та запаленою сигарою. Водночас ступінь нагрівання тканин залежить від мети обраного лікування.

2. Прямий тиск гарячою сигарою.

Вплив на крапку відбувається запаленою сигарою через безпосередній тиск на неї через кілька шарів бавовняної тканини або паперу. Спросту треба загасити сигару про тканину, яка прикладена до шкіри. Метод передбачає неодноразово повторення для кожної точки під час проведення процедури, тобто щоразу після того, як сигара погасена, її треба знову запалити та повторити тушкування про тканину, яка укручує ділянку тіла, тощо. Метою цього методу є приймання тканинами тіла, безпосередньо шкірою та м'язами від вогню. Застосовують його під час лікування артралгій, що розлилися внаслідок патогенного впливу вітру-вологи.