Конструкція кульових кранів не є новинкою й відома вже понад 100 років, проте в ранніх варіантах вона не забезпечувала щільного перекриття проходу середовища через труднощі її забезпечення металевими поверхнями кульового корка та сідіння корпусу. Поява та впровадження в арматуробудування матеріалів, як-от фторопласт, синтетичних каучуків для виготовлення стедел, привели до початку широкого використання кульових кранів. Нові матеріали дали змогу забезпечити щільність закриття й істотно знизити зусилля, необхідні для керування краном.

Кульові крани мають низку переваг, серед яких: простота конструкції; висока та надійна герметичність; невеликі габарити; проста форма проточної частини та відсутність у ній застійних зон; зручне керування; малий час, що витрачається на поворот; практичність для в'язаних і забруднених середовищ, суспензій, пульп і шламів.